Екстракційний спосіб здобуття олії – найбільш економічний при здобутті олії, який забезпечує максимальне знежирення олійної сировини, дозволяє отримати високу якість олії і знежирений залишок – шрот.
Для знежирення насіння соняшнику чи ріпаку використовується спосіб, у якому частина олії заздалегідь виділяється пресуванням насіння до отримання макуха, який потім прямує на подальше, залишкове її виділення за рахунок екстрагування.
Для знежирення насіння сої використовується спосіб, у якому вся олія екстрагується з заздалегідь підготовленого насіння. Насіння сої перед екстрагуванням проходить процес лепесткування (сплющення).
Матеріал, що екстрагується (макуха чи лепесток), в екстракційному цеху проходить через магнітний сепаратор, завантажувальний шнек і приймальний бункер, і лише після цього потрапляє в екстрактор. Температура на вході в екстрактор – 65 оС.
Основа процесу екстракції – здатність рослинних олій розчинятися в органічних розчинниках. У якості розчинника використовується нефрас (Н-гексан). Нефрас – суміш вуглеводнів, що мають температуру кипіння 63-75 °С.
Розчин олії у розчиннику називається місцелою.
Використана на підприємстві схема екстракції – екстракція способом ступінчастого зрошування. Нефрас (гексан), проходячи через рухомий усередині екстрактора шар макуха чи лепестка насичується олією і перетворюється на місцелу. Місцела (олії в ній – 15…20 %) виводиться з екстрактора і прямує на дистиляцію.
Дистиляція місцели — відгін з неї розчинника (леткої речовини від нелеткої олії). У цеху на обох лініях використовується триступінчата схема дистиляції.
При дистиляції необхідно досягти швидкого і повного видалення розчинника при нижчих температурах, але при відгоні зростає температура кипіння місцели одночасно із збільшенням її концентрації. Тому спочатку відгін відбувається при атмосферному тиску, а потім при розряджені. Дистиляція проходить при нагріві місцели за рахунок тепла, що виділяється при конденсації пари, яка поступає з котельні.
Відігнаний розчинник конденсується у теплообмінниках за рахунок теплообміну з оборотною водою, збирається в спеціальній ємності і повертається повторно у екстрактор. Олія, очищена від розчинника накопичується в двох ємностях і потім подається в на гідратацію і далі на зберігання. Можлива передача олії на гідротацію в оліє – пресовий цехі далі на накопичення. Охолодження перед гідратацією відбувається за рахунок нагріву місцели що направляється на дістиляцію, а після гідротації за рахунок оборотної води. Температура олії під час відвантаження не повинна провіщувати 35оС
Матеріал, що екстрагується проходячи через екстрактор і втрачаючи олію перетворюється на шрот насичений розчинником. Знежирений в процесі екстракції шрот може містити від 25 до 40% розчинника та воду. Розчинник в шроті знаходиться у зв’язаному стані і може бути видалений методом відгону у тостері, куди він поступає після екстрактора.
Відгін розчинника з шроту в шарі, що переміщається, проводиться в чанових випаровувачах тостера, де шрот обробляють гострою парою при перемішуванні мішалкою, а також підігрівають за рахунок конденсації парів у сорочках тостеру. Відгін розчинника продовжується – 55-60 хвилин. Температура шроту при виході з віпаровувачів – 100-105 °С. Після тостера шрот потрапляє у охолоджувач (охолоджувач на лінії потужністю 900 тон насіння на добу є частиною тостера), де охолоджується до температури не вище 40 °С, при цьому віддаляється зайва волога за рахунок повітря, що подається вентиляторами. Для закладки на зберігання тостований шрот повинен мати вологість не більше 10 %, температуру — не більше 35 °С, залишковий вміст розчинника у шроті не вище 0,1 %.
Після виходу з тостера шрот системою транспортних елементів переміщається у бункер шроту з якого відвантажується споживачу.